Black& White В'ячеслав Снiсаренко

Black& White
В'ячеслав Снiсаренко
12.01 - 19.01
Вiдкриття 12.01.2024
17:00

Галерея консуху "Митець"
в.Василькiвська, 12
Щоденно з 11:00 до 19:00
Вхiд безкоштовний

В’ячеслав Снісаренко (slavasnisa) народився у місті Запоріжжя у 1964 році. В Запоріжжі він займався у дитячій художній школі, а в Києві у РХСШ.
Закінчив факультет станкової графіки (майстерня професора А. Чебикіна та М. Компанця) у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури у 1992 році. 2017-2020, 2005-2008 викладав у видавничо-поліграфічному інституті Національного технічного університету України «КПІ» у Києві. З лютого 2022 викладає у Київському національному університеті культури і мистецтв.

В’ячеслав є членом Національної спілки художників України та Заслуженим художником України. Він є постійним учасником українських та міжнародних виставок, де отримує високі нагороди. Завдяки непохитній громадянській позиції його роботи п родаються на благодійних аукціонах, збір від яких йде на користь ЗСУ. Поєднання традиційних технік, глибоке знання історії мистецтв, новітні технології, сучасне бачення світу, рефлективний естетизм та активна громадська позиція митця створюють унікальний всесвіт, де усі предмети існують як реально, так і умовно.

ДВА ЮВІЛЕЇ ДВОХ МИТЦІВ

Символічно, що поточна, представлена увазі шанованої київської публіки, ювілейна для В’ячеслава Снісаренка, виставка першою відкриває ювілейний 2024 рік найстарішої спілчанської галереї «Митець» (з 1954 року). Саме такою ми хочемо бачити галерею КОНСХУ «Митець» – і тією, що торкається вічності, і актуальною й зухвалою (у гарному сенсі слова) одночасно.

Аналогічно і твори В’ячеслава Снісаренка наділені такими ж невід’ємними ознаками мистецтва: вони і поза часом, і разом з тим гостро актуальні. Невипадково, разом із суто художніми експериментами і вирішенням візуальних мистецьких проблем у майстерні, художник багато часу віддає викладацькій діяльності, аудиторній роботі і консультуванню студентської молоді у дизайн-групі «Креативний спротив», що створена для опору повномасштабному вторгненню.
Його творчій діапазон достатньо широкий – від споглядальних (чи не дзен-буддистських) наративів до гострих метафор «російського VOGUE», які діагностують повне фіаско і ницість імперської ідеології та претензій країни-агресорки.

Оповідальність, декоративність і споглядальність сюжетів Снісаренка у його роботах раптово може обернутися гостро поставленим питанням про сенс, доречність і вартість існування людства і цивілізації. І це виклик, який не кожен пересічний глядач здатний осягнути… Питання, на яке не кожен з нас здатен чесно надати відповідь вічності.

Сучасний митець опиняється одночасно під тиском двох факторів: це і війна, і новий виклик у вигляді появи «штучного інтелекту». І невідомо ще, яке протистояння може бути більш нищівним для мистецтва. Можливо, війна (на протидії) навпаки активує і мобілізує можливості, потужності і приховані резерви творчої особистості.

Натомість, AI (artificial intelligence) краде у художника поволі, тихо і недемонстративно, втім поступово і планомірно захоплюючи все нові й нові ділянки, які раніше належали виключно Деміургам. Але В’ячеслав Снісаренко виграв для себе вже обидві ці битви і здолав обидва виклики:
1. Київ не взято (ані за три дні, ані на третій рік вторгнення, який невдовзі почнеться).
2. Штучний інтелект можливо, і здатний зімітувати манеру митця, але не в змозі створити роботу рівня Снісаренка у всіх її вимірах, тобто у притаманному цій роботі існуванні у багатьох змістовних площинах, цивілізаційних шарах і часових поясах.

Отже, свою власну перемогу митець вже здобув!

Кураторська група:
Андрій Будник
Анастасія Снісаренко-Єржиковська